Як лікують у місцях несвободи: інтерв’ю із Оксаною Тропіною

У жовтні позаминулого року у стінах Верховної Ради відбулося голосування за проведення медичної реформи в нашій країні. 240 народних депутатів проголосували за закон 2168 «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» і тим самим дали «зелене світло» реформі фінансової системи медицини. І вже у грудні 2017-го року Президент Петро Порошенко підписав цей закон. Вже з січня минулого року Міністерство охорони здоров’я розпочало впровадження змін в охороні здоров’я. Для пересічних громадян розпочалася реалізація основного принципу медреформи – «гроші йдуть за пацієнтом».

Вперше українці змогли вільно обирати лікаря у медзакладі, незалежно від форми власності, Національна служба здоров’я України на однакових умовах оплачує надання гарантованого пакету послуг первинної медичної допомоги усім закладам, які стали партнерами Служби. Отже, зі звичайним населенням – все зрозуміло. Ми поговорили із Оксаною Тропіною — регіональним координатором взаємодії з громадськістю Уповноваженого з прав людини Верховної ради України.

Хотілося б дізнатися про те, як проходить медична реформа у місцях несвободи, а точніше – у місцях відбування покарання. У такі заклади доступ, як відомо, обмежений.

Дійсно, доступ обмежений. Але представники Уповноваженого з прав людини та представники громадськості, згідно ЗУ «Про Уповноваженого», можуть і заходять без попередження у будь-які місця несвободи, в тому числі і держані установи пенітенціарної системи. В нашій області працює Представництво Уповноваженого та група моніторів – представники громадськості, які пройшли базову підготовку та отримали Доручення Уповноваженого. Також хочу додати, що більшість наших громадських моніторів є членами організації «Україна без тортур». Керівник саме цієї організації, Олександр Гатіятуллін – один з небагатьох в Україні, хто приділяє неабияку увагу темі надання медичних послуг в закладах відбування покарання. Як ви розумієте, це тема непопулярна.

Чи є у вас цифри – скільки минулого року померло людей в установах Державної Кримінально-виконавчої служби України?

Так, я володію інформацією станом на 01.01.19, тобто за минулий рік. За 2018 рік померло в установах ДКВС України – 365 осіб, з них від туберкульозу – 22 особи. Основні причини смерті: серцево-судинні захворювання та СНІД. Під диспансерним наглядом з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання психоактивних речовин перебувало 1953 особи. Замісну підтримувальну терапію отримували 93 особи. З них 18 осіб отримували замісну підтримувальну терапію у контексті підтримуючої терапії (з дотриманням безперервності) та 75 осіб отримували дезінтоксикаційні заходи з використанням лікарських засобів для замісної підтримувальної терапії. Хворих на туберкульоз, перебувало 1839 осіб, з них: хворих на відкриту форму туберкульозу – 1264; хворих на закриту форму туберкульозу – 575. Під час перебування в закладах ДКВС України захворіло – 920 осіб. Під час перебування в закладах Державної Кримінально-виконавчої служби України захворіло – 920 осіб на туберкульоз.

Тобто людина потрапила в більш-менш здоровому стані, а потім вже захворіла? Як таке може бути – невже хворих тримають разом із здоровими людьми?

Це не зовсім так, але трапляються і прикрі випадки, про які ми говоримо. Ми, пересічні громадяни, приділяємо не так багато уваги стану свого здоров’я. І це факт, на превеликий жаль. А от потрапляючи до місця несвободи, людина має змогу, час, бажання для того, щоб зробити елементарну річ – флюорографію. І часто буває так, що під час обстеження, виявляються хвороби. Тобто, людина потрапила до місця несвободи уже будучи хворою, але не знала про це. Але буває і так, що люди потрапляють здоровими. Ситуації бувають різними і в кожному окремому випадку треба розбиратися. Також треба сказати про те, що 3860 осіб перебували на диспансерному обліку з приводу ВІЛ-інфекції/СНІДу, з них отримують антиретровірусне лікування 3200 осіб. Кількість осіб, хворих на вірусний гепатит С – 923 осіб.

Взагалі як триває реформування системи охорони здоров’я в Державній Кримінально-виконавчій службі України? З кожним днем все краще і краще чи навпаки?

Особливе занепокоєння викликає ситуація під час реформування системи охорони здоров’я ДКВС України із наданням медичної допомоги в’язням. Так, з метою виведення із підпорядкування керівників установ виконання покарань медичних працівників Кабінетом Міністрів України видано розпорядження від 13.09.2017 № 684-р, яким з 01.11.2017 утворено Державну установу “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” – далі ЦОЗ. На даний час в ЦОЗ досі ведеться прийом на роботу медичних працівників. Призначено керівників філій ЦОЗ. Досі не закінчена передача лікарських засобів, виробів медичного призначення, дезінфекційних засобів та інвентарю з балансу установ ДКВС України на баланс ЦОЗ. Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 31.08.2018 № 1581, прийнято рішення про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики ЦОЗ. Натомість акредитація закладів охорони здоров’я проводиться лише після 2-х років з початку отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики. Тобто зараз заклади не акредитовані.

На які питання потрібно звернути увагу в першу чергу?

Особливої уваги та термінового реагування потребують наступні питання:

1. Відсутність ліцензій на здійснення медичної практики та акредитації медичних закладів.

2. Недоукомплектовані посади медичних працівників. Посади лікарів – фтизіатрів, психіатрів, інфекціоністів, а також фельдшерів та сестер медичних у багатьох випадках є вакантними. Наприклад у ДУ «Чортківська УВП (№26)» на момент візиту були неукомплектовані посади: лікаря-терапевта, лікаря-рентгенолога, фельдшера, рентген-лаборанта, молодшої сестри. В Синельниківській ВК (№ 94) є лише один лікар, який на час візиту НПМ був на лікарняному! Аналогічна ситуація склалася в ДУ «Вінницька ВК (№86)», ДУ «Кропивницька ВК (№6)», ДУ «Сумська ВК (№ 116)», ДУ «Черкаська ВК (№62)», ДУ «Закарпатська УВП (№9)», ДУ «Ладижинська ВК (№39)». 3. Не має пристосованих приміщень для проведення первинного медичного огляду в слідчих ізоляторах та установах виконання покарань з функцією слідчого ізолятору Не всі збірні відділення слідчих ізоляторів мають кабінети для медичного огляду ДУ «Чортківська УВП (№26)», ДУ «Закарпатська УВП (№9)», ДУ «Рівненській слідчий ізолятор». Відсутність кабінету призводить до того, що огляд проводиться в кімнаті для обшуків, де немає необхідних умов для проведення первинного медичного огляду, первинний медичний огляд здебільшого здійснюється в присутності інших ув’язнених та немедичного персоналу установи, що є прямим порушенням права людини на повагу до її гідності і права на приватність. До листопада позаминулого року медичні працівники в таких установах були підпорядковані керівникам цих установ. З осені 2017-го їх вивели з підпорядкування і було створено Державну установу “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України”. Але ще й досі не проведено передачу з балансу на баланс ліків та медпрепаратів. Тобто – ліки немов би є, а їх насправді нема. Як лікувати людей, які захворіли у таких закладах несвободи?

4. Досі не проведено передачу на баланс ЦОЗ медичних препаратів, товарів медичного призначення та інвентарю. Частина аптек опечатана. Доступ до ліків відсутній або обмежений. В майже половині установ на час візитів НПМ не відбулася передача на баланс ДУ «ЦОЗ ДКВСУ» ліків, обладнання та інвентарю. У зв’язку з цим медичні частини установ не були забезпечені медикаментами та розхідними матеріалами. Наприклад у ДУ «Ізмаїльська УВП №22» на день проведення моніторингового візиту установа офіційно не отримала в своє користування обладнання та медикаменти. У ДУ «Чернігівська ВК (№44)» лікарські засоби та товари медичного призначення перебували на балансі установи, але медичні працівники не мали до них доступу, що не дозволило надавати належну допомогу та здійснювати профілактичні заходи. 5. Недостатня діагностика на туберкульоз та переривання протитуберкульозного лікування. Відсутність діагностики та лікування вірусного гепатиту В, С. Існують значні проблеми з діагностикою цього захворювання через несправність апаратури в ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№ 26»), ДУ «Сумська ВК (№ 116)», ДУ «Кропивницька ВК (№6)», ДУ «Криворізька УВП №3». ДУ «Криворізька УВП (№3)». Починаючи з вересня до листопаду 2018 року, 23 ув’язнених, які хворіють на різні форми туберкульозу не отримували протитуберкульозного лікування. Вивчаючи медичну документацію, а саме медичні картки хворих на туберкульоз виявилося, що не на всіх хворих вони були заведені, а в тих що були, останні записи безпосереднього спостереження за вживанням протитуберкульозних препаратів датуються серпнем 2018 року. Також було виявлено в кабінеті журнал обліку та використання протитуберкульозних препаратів останні записи в ньому було датовано серпнем 2018 року. Наголошую, що це дані станом на 1 січні 2019 року.

Яка, на вашу думку, тенденція розвитку медичної реформи у Державній Кримінально-виконавчій службі України?

Результати моніторингових візитів НПМ у 2018 році засвідчили, що суттєвого поліпшення ситуації щодо забезпечення права на здоров’я осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторів, завдяки впровадження реформи системи охорони здоров’я ДКВС України не відбулося. Більше того, експерти зазначають прояви негативних тенденцій у цьому напрямку.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.