Прогулянка набережною Дніпра – та і просто вздовж берега – має приносити задоволення. Принаймні суто теоретично. Але околиці мікрорайону Річпорт у Херсоні вселяють більше суму, аніж радості. Теорія розбитих вікон тут особливо відчувається в дії.
Колись мікрорайон вважався елітним. За радянських часів навігація була жвавою, мікрорайон ряснів малодоступними для пересічних мешканців крамницями з дорогим одягом, а жити тут вважалось дуже престижним. До речі, вважається і сьогодні: пару хвилин від центру, якісні будівлі. Чимало тут забудов із віковою історією – вони майже завжди гармонійно межують із будинками більш нового типу.
З розпадом СРСР поступово сам порт занепадав. Але якщо занепад промислових підприємств принаймні виглядає логічним – зруйнувались збудовані тоталітарною системою неефективні зв’язки між місцями розташування сировини та виробництвом, то занепад порту – це принаймні дивно. Місто, яке знаходиться на Дніпрі, не має притомного водного транспорту, а район розташування нагадує звалище, яке час від часу прибирають, — такий стан речей у багатьох викликає щирий подив.
І справа тут не в загальнодержавному занепаді, не в кризі чи ще якихось глобальних явищах. “Разруха не в клозетах, а в головах”. Ця фраза професора Преображенського дуже гармонійно виглядала б на тому місці, де написано “Готель “Меридіан” в Херсоні.
Сумні фото весняного порту свідчать: якщо комусь і небайдуже, що відбувається в Річпорту, так це виключно мешканцям. Вони час від часу штурмують міську владу для прибирання затопленого та заваленого сміттям колишнього пішохідного переходу. Сміття, яке розлітається по всьому мікрорайону із мінімальним подихом вітерця, “прикрашає” мікрорайон до тих пір, поки просто не перелетить в інше місце. Незакриті люки, обшарпане покриття доріг, стихійні звалища де прийдеться – все це стає характерним для херсонського Річпорту.
Варто віддати належне мешканцям мікрорайону – вони дійсно б’ють на сполох, щойно ситуація загостриться: купи сміття, підтоплення тощо. Але любові мешканців явно замало – місто має полюбити і влада. Кожен мікрорайон, кожен клаптик, кожну будівлю. Тільки у поєднанні “місто – мешканці – гості” можна зробити будь-яке місто прекрасним. І так, коли у Херсонській міській раді немає жодного депутата, обраного за територіальним округом даного району, сподіватись на щось без вигризання своїх прав на кожному кроці, марно: депутати, які власне і ухвалюють більшість рішень щодо розвитку в місті, просто не зацікавлені.
Що там кажуть про розвиток туризму в Херсоні та Херсонській області?…