“Ти малий скажи малому, хай малий малому скаже, хай малий теля прив’яже”
Сьогодні ми поговоримо про ефект зіпсутого телефона: як ЗМІ перетворили фейкові спогади на смертельну небезпеку.
Пам’ятаєте гру в дитинстві: учасники розташовуються ланцюжком, а ведучий пошепки каже першому коротку фразу? Той повинен повторити сказане другому, той — третьому, і так до кінця ланцюжка.
Останній учасник голосно вимовляє почуте. Як правило, фраза звучить геть інакше, ніж на початку. Задача — з’ясувати, де відбулися спотворення.
Розглянемо як це працює в ЗМІ. Традиційно почнімо з «ведучого» — першоджерела. Академічний портал SAGE опублікував дослідження про фальшиві спогади щодо неправдивих новин http://bit.ly/2loj5jO
Журнал Association for Psychological Science відкинув складну методологію і популярною мовою пояснив, про що йдеться і що це все означає. Якщо коротко — фейкові новини можуть призвести до хибних спогадів. Особливо, якщо вони відповідають переконанням http://bit.ly/34dipjc
І далі поїхало. Цю новину дослівно поширило EurekAlert! http://bit.ly/2ZvYHzR Громадське її переклало і в скороченому вигляді опублікувало в себе на сайті з посиланням на EurekAlert! http://bit.ly/2LptBkf
Агентство УНІАН не стало заморочуватися пошуком першоджерел і перекладом і з невеликими змінами переказало публікацію Громадського. При цьому, хоч і дивно, але чесно зазначило: «передає Громадське з посиланням на EurekAlert» http://bit.ly/2NKBVxy
Ситуація нагадує скоромовку: «Ти, малий, скажи малому, хай малий малому скаже, хай малий теля прив’яже».
Як бачимо, ні SAGE, ні Association for Psychological Science в українських новинах вже не згадуються.
Чим загрожує висвітлення новин з «других рук»?
Якби в EurekAlert помилилися, а Громадське зробило некоректний переклад, на виході отримали б гримучу суміш фейків і правди.
До того ж, читаючи передруки, доводиться задовольнятися неповною інформацією. Не даними журналіста, який став очевидцем події або безпосередньо досліджував тему, а переказом людини, яка могла навіть не вникати в ситуацію, про яку пише.
У конкретному випадку критичний збій стався вже після УНІАН. Їхню публікацію, яка є вже п’ятою ланкою, поширило видання Hyser. Новину вони переказали у власній інтерпретації: «Науковці розповіли про смертельну небезпеку фейкової інформації — повністю змінює пам’ять» http://bit.ly/2HFNnqG
У схожій тональності цю новину подає і сайт Політрада http://bit.ly/2ltaqMR та кілька сайтів-сміттярок.
У жодній з попередніх публікацій ніяка смертельна загроза не згадується. Так само, як і повна зміна пам’яті. Ми не знаємо, навмисно чи випадково журналісти цих видань спотворили новину. Але якщо читач потрапить на інформацію вже на цьому етапі, навряд чи він прослідкує за всіма попередніми ланками, аби докопатись до істини.
На щастя, знайшлася і перемога в усій цій історії. Видання Inspired не полінувалося і прочитало статтю Association for Psychological Science. І схоже, що це їхній власний переклад, оскільки наведено більше інформації і в іншому формулюванні http://bit.ly/2ZEmSrD
Минулого тижня ми усі побачили. як спрацював зіпсутий телефон у ситуації із фейком про звільнення українських полонених.
Який з цієї історії можна зробити висновок? Якщо певне ЗМІ посилається на інше видання — не полінуйтеся і знайдіть його. Це убезпечить вас від людського фактору, маніпуляцій та фейків. Читайте новини з першоджерел і ваші спогади будуть правдивішими, а обізнаність більшою.
Матеріал По той бік новин