Останнім часом, ми все частіше чуємо про душпастирську роботу з військовими, їх родичами та близькими. А хто цим займається?
Військове капеланство ─ це і є той духовний кістяк на якому тримається моральність, дух та віра сучасної української армії. Якщо ви вважаєте, що капелани опікуються моральним станом військових віднедавна, то згадаймо про каплички, які мандрували за козаками, аби ті завжди мали змогу «відвести душу» та помолитися.
Звісно, в мирний час, капеланство стало непомітним та буденним, але через постійну ескалацію збройного конфлікту на Сході України, сьогодні, військові священики мають мало часу для спокою.
Постійні ротації в зону ООС, психологічне розвантаження військових, духовна опіка родичів гвардійців ─ це тільки вершина айсберга буття капеланів”,
– зазначає герой нашої історії ─ капелан військової частини 3056, протоієрей, настоятель храму «Трьох Святителів», отець Юрій Курило.
У своєму інтерв’ю священнослужитель розповів, як почав розширювати масштаби свого служіння волонтерською діяльністю.
Я не міг залишатись осторонь, коли почалися бойові дії на Донбасі. Окрім поїздок в зону проведення антитерористичної операції та душпастирської роботи, ми з іншими волонтерами збирали допомогу для наших військових. Те що їм потрібно та не вистачало.Вже з 2015 року було організовано плетіння маскувальних сіток. Робили з того, що могли знайти ─ простирадл, наволочок та іншого лахміття, фарбуючи все це в «захисний» колір. Відтоді я очолюю громадську організацію «Маскувальна сотня». Ми налагодили механізм виготовлення, а швейні фабрики надають нам обрізки з яких зручно плести такі сітки,
– згадує пан Юрій.
Нинішній капелан військової частини 3056 Національної гвардії України має власний храм у Херсоні та використовує свій духовний досвід у роботі з особовим складом частини.
Нацгвардійці виконуючи бойові завдання завжди мають за радість вилити переживання та душевну біль тому, хто залишить все у таємниці, тому, хто спрямує на вірний шлях та донесе Боже слово. Я завжди відкритий для хлопців та дівчат. Вони для мене всі рівні. Для Бога немає звань та посад”,
– розповідає капелан.
Для пана Юрія немає поняття ─ вихідний, адже військові постійно потребують моральної підтримки та розвантаження.
У неділю, тих хто має бажання, залучаю до богослужіння та молитви у Храмі. Спілкуюся з гвардійцями на різні теми, проводжу так звану «просвітницьку роботу». А ще хлопцям-строковикам подобаються спільні прогулянки містом, де вони можуть відпочити морально та душевно поговорити”,