Конфлікт інтересів херсонського депутата в приміщенні бібліотек

Про можливу приватизацію приміщень комунальної власності в Херсоні, де розташовані херсонські бібліотеки, говорять вже другий місяць. Представники міської влади дозволяють собі не лише маніпуляції, а навіть відверту неправду. Тим часом, в приміщенні бібліотек ми віднайшли дуже цікавий інтерес херсонського депутата. Про все — далі.

Повірте на слово

Отже, окрім зняття в бюджеті 2020 року 4 мільйонів гривень на зарплату херсонським бібліотекарям, під приватизацію потрапили приміщення, де наразі знаходяться бібліотеки централізованої бібліотечної системи: по вулиці Лавреньова, 11 та по Патона, 4а. Це можна побачити в рішенні Херсонської міської ради №2256.

Щоправда, в цьому рішенні неможливо побачити, що саме за приміщення віддають на приватизацію: чи є там бібліотеки, чи ні.

 

Зі слів в.о. заступниці Херсонського міського голови, Олени Мазурбібліотек у рішенні немає:

«В цьому проєкті рішення немає бібліотечних приміщень. Там було опубліковано два адреси, які й викликали такі бурхливі обговорення: Патона, 4-а та Лавреньова, 11. Хоче на аукціон ніхто не виставляв бібліотеки, а до переліку приватизації потрапили зовсім інші приміщення, які знаходяться поруч. Вони просто не могли потрапити на аукціон, адже 14-го січня комісія з питань оренди об’єктів комунальної власності продовжила всім бібліотекам договори оренди. Тому навіть думки виставляти на продаж бібліотеки ані в депутатів, ані в управління комунальної власності не було».

Але як це перевірити? Тільки повірити словам новоспеченої чиновниці? Сумнівний шлях: ми все ж таки перевірили. Більш того, у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації», текст проєкту рішення мав бути оприлюднений на сайті міської ради за 20 днів до сесії, чого зроблено не було. Точніше, текст був, а додатків, які є його невід’ємною складовою, не було. Немає і в самому рішенні чітких зазначень, які приміщенння підлягають приватизації. Все це є порушенням, яке наразі оскаржується в суді.

Математика в картинках

А тепер давайте розберемось разом — заодно засвоїмо курс з математики і права нашвидкоруч.

Якщо на Лавреньова, 11 дійсно можуть бути будь-які приміщення, а не бібліотеки, адже площа вказана не всієї будівлі (хоча, знову ж таки, звідки ми знаємо, що в ці 209,3 кв. м не потрапили бібліотеки?), то Патона, 4а — цікавіше.

Формулювання з рішення сесії пам’ятаємо, так? Воно трошки вище є: «Приміщення першого та другого поверхів». Загальна площа — 749,3 кв. метрів. Так от 749,3 кв. метрів — це і є площа нежитлових приміщень всієї будівлі на Патона, 4А. А в цій будівлі на другому поверсі 354,1 кв. метрів займають дві бібліотеки Херсонської централізованої бібліотечної системи: №24. яку відкрила ця ж каденція депутатів у 2016 році, та №7, яка тимчасово переїхала до цієї будівлі із аварійного приміщення. Де гарантія, що бібліотеки не потрапили під приватизацію? Її немає. А бібліотеки є — і вони займають весь другий поверх.

Факт загальної площі у 749,3 кв. м легко перевірити за витягом з Єдиного реєстру прав на нерухоме майно.

 

Ми трошки заспойлерили про оренду до 2054 року — про це буде трошки далі.

Отже, бібліотеки в приміщенні, яке віддають на приватизацію, є. Для того, аби захиститись від нападок громадян, чиновники Херсонської міської ради показали загадковий витяг із протоколу комісії, яка подовжила оренду 15-м бібліотекам міста до 01.10.2020 року. Цей протокол нібито створений 14 січня 2020 року: після голосування за приватизацію приміщень. А показали його тижні через три після початку активної кампанії із захисту бібліотек. Дивно, правда? Наголошуємо: саме показали, а не оприлюднили. Наразі цей витяг є лише у сфотографованому вигляді — його не було і наразі немає на сайті Херсонської міської ради, хоча Закон вимагає оприлюднення.

Незважаючи на наявність чи відсутність зазначеного вище документу, рішення про приватизацію ніхто не скасовував, а продовження строку оренди не є підставою для скасування процесу приватизації. Це легко довести — звернемось до роз’яснень законодавства.

Орендувати не можна приватизувати

Отже, дивимось в Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна». Там чорним по монітору написано: приватизація об’єктів державної або комунальної власності, переданих в орендуздійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу (стаття 18). Далі — цікавіше: договір оренди зберігає чинність для нового власника приватизованого майна, а в разі якщо покупцем переданого в оренду об’єкта державного майна є орендар, дія відповідного договору припиняється з дня, за яким об’єкт оренди переходить у його власність. Тобто той факт, що бібліотекам подовжили оренду, зовсім не означає, що приміщення не буде виставлене на аукціон: просто за умови приватизації приміщень новий власник може дочекатись, коли спливе термін оренди бібліотеками — 1 жовтня 2020 року — і або виставить їм комерційну ціну оренди, або запропонує пошукати інше приміщення. До речі, лише у 2019 році в ремонт та оснащення бібліотеки №24 вклали 500 тисяч гривень прямих бюджетних коштів. Це без урахування зарплат, комірного тощо. Правда, зручно виставити на аукціон приміщення, вже відремонтоване бюджетним коштом? Його цінність значно зростає.

На чию користь гра?

Настав час цікавих історій. Власне, для чого відбуваються всі зазначені маніпуляції і відверта брехня з боку чиновників? Відповідь ми віднайшли в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За два дні до голосування за приватизацію приміщень комунального майна — 18 грудня 2019 року — частина приміщення по вул. Патона, 4а віддається в оренду Полтавцевій Тетяні Валентинівні — дружині депутата Херсонської міської ради Євгена Назаряна. І не просто в оренду, а в оренду на 35 (!) років! До речі, оренда на 35 років — велика рідкість. Тобто, в процесі приватизації під час аукціону стане відомо, що в приміщенні є орендар із терміном оренди 35 років. Як гадаєте, чи багато буде охочих приватизувати таке приміщення, якщо зважити на норми закону, викладені вище: договір оренди зберігає чинність для нового власника приватизованого майна? Вочевидь, не дуже. А от якщо покупцем переданого в оренду об’єкта державного майна є орендар, дія відповідного договору припиняється з дня, за яким об’єкт оренди переходить у його власність. А тепер уявіть: продаються приміщення першого і другого поверху єдиним лотом — усі 749,3 кв. метри, на 194,6 з яких — орендар із 35-річним договором оренди. Хто захоче приватизувати такий об’єкт?

Вишенька на тортику

Наша улюблена рубрика знову з вами. Євген Назарян в порушення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не повідомляв про наявний у нього конфлікт інтересів і проголосував за приватизацію приміщень, в одному з яких орендарем є його дружина. І саме поруч — по вулиці Євгена Патона, 4 — за кошти міського бюджету будують житловий будинок для відселення мешканців «гнучкої схеми». Але це зовсім інша історія, хоч і така, що доволі прозоро натякає: будівлі поблизу стали ласим шматочком, адже незабаром тут має вирости жвава заселена ділянка. Не до бібліотек….

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.