Діяльність ГО «ІРЦ «Правовий простір» вже декілька років є невід’ємною частиною правового простору. І якщо ви хочете достеменно знати про безоплатну правову допомогу, вам до них. Команда ще раз довела свою фаховість, презентувавши 29 листопада результати дослідження «Доступ до правових послуг серед уразливих категорій населення в Херсоні» під час круглого столу у малому залі Херсонської міської ради.
За статистикою звернень стоїть щоденна робота з людьми, які не можуть собі дозволити платні юридичні послуги. Так, їх багато, представників «уразливих верст населення», майже три чверті опитаних (74%) протягом трьох років мали певні життєві проблеми, які вимагали правового вирішення. Коли директорка ГО «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір», голова правління Мережі правового розвитку Наталія Бімбірайте каже, що «Херсон потребує системного підходу в організації безоплатної правової допомоги», то не пусті слова. А чітке розуміння реалій в сфері надання БПД, яке, безперечно, гарантується державою, але не завжди якісно реалізується місцевою владою. І завдяки недолікам самої системи (яка не встигає за змінами законодавства), і через низьку правову культуру громадян, які не знають, куди звертатися, як діяти «цільово», а не кидатися до першого-ліпшого чиновника, вимагаючи негайного вирішення проблеми.
Голова Херсонської обласної організації Комітету виборців України Дементій Бєлий, який аналізував сектор надавачів БПД, так коментує цю ситуацію: «Дослідження показало, що органи влади переклали більшість обов’язків по наданню безоплатної правової допомоги, яку вони повинні виконувати в рамках Закону України «Про надання безоплатної правової допомоги» на інших та самоусунулися від вирішення системних проблем. Взаємодія, яка відбувається, лише спрямована на переадресування громадян за наданням допомоги в інші інституції». Іншими словами, наразі найдієвіші надавачі правових послуг, що заповнюють ці «лакуни» – громадські організації.
Гірше того, 40% людей просто надто пасивні, щоб навіть подумати про можливість звернення за допомогою. Що, в деякому сенсі, недивно, адже «совєцкая власть» стільки років культивувала в нас недовіру до органів правосуддя, і це проростає в наступних поколіннях вже на генетичному рівні. Цей «успадкований» страх, впевненість в тому, що «я не витримаю цю тяганину та нервування», і, звісно, відсутність грошей «блокує» усіляку рішучість до дій. То краще я спитаю знайомих, може, щось зарадять, ніж спробую розібратися зі своєю проблемою у правовому полі. А радять «дати хабаря» зазвичай, що ще більше унеможливлює будь-які зусилля в боротьбі з побутовою корупцією.
Звідки ці факти? Саме завдяки дослідженню, яке провела у травні – жовтні цього року ініціативна група з представників Херсонського офісу Мережі правового розвитку при ГО «ІРЦ «Правовий простір» та ХОО КВУ, міськвиконкому та депутатського корпусу. Вперше в нашому місті. І тому це перший серйозний крок до системного підходу в царині надання БПД. До речі, «Аналіз звернень до Херсонського офісу МПР мешканців міста Херсона та виявлених правових проблем за період з 02.01.2019 по 30.09.2019 р.», який презентували на круглому столі, є дуже показовим стосовно фаховості юристів Херсонського офісу – «топові» проблеми громадян майже співали з відповідною частиною дослідження. За вказаний період (9 місяців) до Офісу звернулося 985 громадян, юристи Офісу опрацювали 1228 запитів, тож є з чим порівнювати. Як доповів керівник обласного відділення Соціологічної асоціації України Микола Гоманюк, майже кожен третій з опитаних має проблеми у сфері соціальних виплат та пільг (36%), медичного обслуговування (31%) та житлово-комунального господарства (30%). Кожен десятий має проблемні стосунки із службовцями та представниками влади (11% опитаних). Це в п’ять разів більше, ніж аналогічний показник серед звичайних херсонців.
Тобто, команда ІРЦ «Правовий простір» рухається в правильному напрямку, зараз доведеному на рівні професійних соціологічних методик. Неоцінену методичну допомогу надавала представниця Київського міжнародного інституту соціології Марина Шпікер. Треба зауважити, що КМІС у минулому році проводив аналогічне дослідження правових потреб мешканців усього Херсону, тому їхні консультації дуже доречні. Специфіка цього дослідження – в тому, що ініціативна група змістила фокус саме на вразливі, соціально незахищені верстви населення – пенсіонерів, осіб з інвалідністю, батьків в багатодітних родинах, матерів-одиначек, «чорнобильців», внутрішньо переміщених верств населення, учасників АТО тощо. І це унікальний для міста доробок.
Друге дослідження, на результати якого спиралася ініціативна група, – Визначення рівня дотримання верховенства права при здійсненні повноважень органами державної влади та місцевого самоврядування щодо захисту прав внутрішньо переміщених осіб та інтеграцію військовослужбовців. Його провів у червні – вересні 2019 р. Центр дослідження верховенства права Національного університету «Києво-Могилянська академія» за підтримки дослідницького проекту Академії Фольке Бернадотта «Місцеве самоврядування та верховенство права в Україні». Експерти Центру провели зустрічі з представниками органів місцевого самоврядування та громадськості у форматі фокус-групи. Також було проведено анкетування та вивчення нормативно-правових документів Херсонської міської ради. За результатами опрацювання отриманих даних було підготовлено попередні загальні рекомендації щодо можливих шляхів оптимізації імплементації верховенства права та його складових у діяльність органів місцевого самоврядування. Одна з найперспективніших пропозицій від експертів – створити посаду муніципального омбудсмена – спеціального службовця в Херсонському міськвиконкому, який буде відповідати за розгляд таких скарг та інформування населення про відповідний порядок його здійснення. Такий крок допоможе спростити і «скоротити» процедуру оскарження для пересічних громадян, адже зараз вона реально складна та часозатратна. Омбудсмен у своїй діяльності міг би спиратися на допомогу представників відповідних громадських організацій – або на громадських засадах, або за рахунок залучених грантових коштів. Це б значно розвантажило відповідальних посадових осіб від невмотивованих звернень, що забирають їхній час і ресурси та викликають роздратування всіх «сторін».
Основні висновки: на даному етапі створена система БПД діє на досить високому рівні, дотримуючись всіх необхідних стандартів та має високий авторитет серед клієнтів, але у середньострокової та довгострокової перспективі можуть виникнути проблеми або може погіршитися якість надання цих послуг. Грантова допомога не безкінечна, і не є запорукою сталості. Світова практика довела, що це нормально – розвантажити владу і делегувати подібні послуги громадським організаціям. Але без «апгрейду» державного рівня, що передбачає підготовку службовців, щоб вони могли самі надавати ефективну БПД в межах своїх повноважень, є загроза втратити все, що надбали. Також необхідно вдосконалювати співпрацю із депутатами-мажоритарниками. І головне – довгострокова комплексна цільова програми по наданню БПД, яка б передбачувала фінансування з міського бюджету. З цього приводу висловилася секретар Херсонської міської ради Олена Урсуленко, зауважив, що «за кожним невирішеним юридичним питанням стоїть невиконання функціональних обов’язків органів виконавчої влади». Якщо людина не отримала допомогу у міськвиконкомі і шукає її у громадських організацій або юристів, це свідчить про те, що треба підвищувати кваліфікацію чиновників і удосконалювати структуру виконавчої влади.
Ще один важливий аспект: підвищення рівня правової обізнаності громадян. У нагоді стануть різні методи інформування, у тому числі через інформаційні кампанії, онлайн-ресурси та інформаційні буклети, які є надзвичайно популярними. Це, звісно, не замінить безпосередні прийоми юристів, роботу «гарячих ліній», навчених спеціалістів, які можуть не тільки взяти довідку, а й надати кваліфіковану консультацію. Згідно опитування, такий формат – найзатребуваніший.
Резюмуючи обговорення результатів дослідження, Наталя Бімбірайте ще раз наголосила, що тільки системність у наданні БПД забезпечить її якість і сталість. І це вже спільна справа громадськості та влади.
*Дослідження проведене ініціативною групою з представників Херсонського офісу Мережі правового розвитку при ГО «ІРЦ «Правовий простір» та ХОО КВУ, міськвиконкому та депутатського корпусу в рамках програми «Правоспроможна громада», яка адмініструється Громадською спілкою «Мережа правового розвитку» у партнерстві з МФ «Відродження», Київським міжнародним інститутом соціології, Українською фундацією правової допомоги та мережею правових клубів Pravokator.
Посилання на матеріали (звіт про соцдослідженя, прес-реліз, коротка презентація та аналітичний звіт Херсонського офісу МПР за 9 місяців 2019р.
Юлія Манукян