Херсонщина першою постраждала від дій окупантів, адже була першою областю на шляху з захопленого ще в 2014 році Криму. Довгі роки на Херсонщині продовжували існувати проросійські (чи, скоріше, прорадянські) політики (Сальдо, Булюк, батько та син Семенчеви). ФСБ не шкодувало грошей на агентів впливу, таких як Тетяна Кузьміч чи Кирило Стремоусов. Спробуємо описати тих колаборантів, хто поки що живий.
Місцева прокурорсько-поліцейсько-спецслужбово-суддівська мафія не давала вчасно розслідувати справи, відпускала зрадників та майбутніх колаборантів з-під слідства, давала смішні штрафи замість строків або взагалі відпускала під особисте зобов’язання.
Спроби прийти до влади чесних політиків, як, наприклад Олександр Яковлев у Скадовську, натикались на шалений спротив мафії. Булюк, який вважав Скадовщину своєю феодальною власністю, сфабрикував справу, через яку Скадовського міського голову Яковлева було відсторонено від посади. Голова Херсонської обласної ради Владислав Мангер при цьому не втручався. “Радій, що залишився на свободі,” — казав тоді Булюк Яковлеву.
Булюк — кум Калетника, комуніста, що втік до Російської Федерації, але через Булюка зберіг зв’язки на митниці та нерухомість в Херсонській області. Булюк та Калетник займались вивезенням лісу та піску з області через підставні фірми, а також контрабандою через митницю.
А після Яковлева вже й у Мангера виникли проблеми через справу Гандзюк, в якій теж стирчать вуха Булюка. Мангера прибрали з місцевої політики до СІЗО, бо у 2014 році він виступав на боці проукраїнських сил і не давав “боксерів” для силової підтримки Антимайдану, який організовував і проводив тодішній губернатор Микола Костяк.
“Слав’янські пробєжкі” 2014 року у виконанні Кирила Стремоусова викликали подив у місцевих, які згадували анекдот про лося:
— Біжить лось лісом, весь у спортивному. Бачить зайця, який палить цигарку. “Заєць, ти что, нєльзя куріть! Лучше спорт! Побіжалі!” Біжать вдвох. Під кущем сидить лисичка, п’є горілочку. “Ліса! Ти что! Ти будущая мать! Бросай піть, побєжалі!” Біжать вже втрьох. На пеньочку Ведмідь щось набирає у шприц. “Мєдвєдь, ти обнаглєл? А ну бєгом бєгать! Скажи наркотікам нєт!” Біжать всі разом. Ведмідь перепитує зайця: “Косой, что случілось? — А то у лося знову відходняки після вчорашнього вечірки, він там так накурився, шо капєц. Нічого, скоро його попустить, а поки що біжимо!”
Але сміх над Стремоусовим у 2022 році перейшов у плач і ненависть. Стремоусов став заступником керівника окупантської “Адміністрації Херсонської області”, як і Булюк.
Херсон і Херсонщина залишаються вже більше 7 місяців тимчасово окупованим, зникають безслідно люди, або їх потім знаходять вбитими, повішеними (як Тетяну Мудренко зі Скадовська, яку задушили і повісили для огляду місцевих біля відділку “поліції”, в якому працюють здебільшого колаборанти). В одному з березневих відеозвернень Стремоусова, яких він на день може зробити десяток, на фоні було чутно жіночі крики, які схожі на крики при згвалтуванні. “Різні процеси у нас тут відбуваються одночасно,” — заявив Стремоусов під час ефіру і просто прикрив двері. Багатодітний батько, дружина якого знову вагітна, без вагань пустив “русскій мір” на Херсонщину. Адже рублі не пахнуть, а п’ятеро діточок треба годувати?
Коли херсонські майданівці ловили Стремоусова з його приїжджими мітингарями у 2014 році, він пускав сльозу, казав про дітей, просив його не бить і відпустить, бо “це просто мітинг, у нас дві години є, я просто розрахуюсь з усіма і ми розійдемось, адміністрацію захоплювати навіть не планували”. І його відпустили. Штурму будівлі Херсонської ОДА тоді не відбулось, як і штурму приміщення Херсонського міськвиконкому.
А от у 2022 році, вже з російськими військами, Стремоусов увійшов в “білий дім” на площі Свободи як господар. Щоправда, керувати призначили багаторічного управлінця Сальдо, який не вважався “міським божевільним”. Патологічний брехун Владімір Сальдо, який свого часу “кинув” не лише Херсонську єврейську спільноту, яка возила Сальдо до Ізраїлю, а й “екстрасенса” радянських часів Кашпіровського, який возив Сальдо до США та хотів будувати сміттєпереробний заводік у Херсоні, цього разу міцно тримали на гачку російські куратори з Головного розвідувального управління (ГРУ) Російської Федерації. Адже ще у 1985 році Сальдо був у складі групи військових радників у Монголії і, скоріш за все, був завербований структурами Комітету Державної Безпеки (КДБ) СРСР. Пізніше, у 2016 році під час “Домініканських канікул” стався витік інформації у вигляді аудіозапису, де людина, з голосом схожим на Сальдо проговорює свою співпрацю з Федеральної службою безпеки (ФСБ) Російської Федерації. Звісно, Сальдо все спростовував і говорив, що то — наклеп. Про наклеп казав і Булюк, якого звинувачували у співпраці з окупантами в 2022 році. Наближена до Сальдо особа, депутатка Ольга Співакіна (яка народила йому доньку Василину), намагалась спростовувати участь Сальдо в окупації Херсонщини. Але є факти: відеозапис засідання за участі Булюка, звернення в Телеграм-каналі “Адміністрація Херсонської області” від імені Булюка, Сальдо та інших. Крім того, помічником-консультантом у депутатки Ольги Співакіной був Дмитро Савлученко, колаборант, якого згодом підірвали у авто. А багаторічного сепаратиста та представника криміналітету Журавко дістала в готелі ракета.
Тим часом Збройні Сили України вже все ближче до Херсону. Це заставляє колаборантів нервувати. “Россія тут навсєгда!” — повторюють мантру зрадники, перевозячи на лівий берег Херсонщини награбоване майно.
Дехто навпаки, на камеру стверджує, що залишається в Херсоні. Це керівник “Театру зоолога” Георгієв Віктор Сергійович. Людина, яка виглядає бомжувато та неохайно навіть у костюмі чи у смокінгу, не може говорити українською, отримала посаду керівника. “Мєня і дєтєй заставлялі говоріть на укрАінском язикє” — ось що розповідає Георгієв журналістам російського телебачення.
В мирний час Георгієв займався тваринками, про нього писали статті такі відомі херсонські журналісти як Сергій Яновський, який ненавидів і ненавидить Майдан та Революцію Гідності. Розміщували ці матеріали інформаційна агенція “Херсонці”, засновники якої мали відношення до Служби безпеки та “Партії регіонів”.
“UA-Суспільне:Херсон” знімало сюжети про Георгієва, про його “Театр зоолога” в приміщенні Херсонського державного університету. Пряма мова Георгієва, російською, була переозвучена українською, як того вимагає діюче законодавство. Можливо, звідти йдуть корені його шизофренічної істерії про “мєня заставлялі говоріть по-укрАінскі”? Мирний час, погодьтесь, якось інакше виглядає під час воєнного стану. Багато хто з присутніх та учасників цього репортажу навіть не здогадувались, що вже через рік дивакуватий Георгієв стане зрадником і колаборантом, який виступатиме під російським триколором.
Але не лише Георгієв зі своїми дивацтвами вдало прилаштувався біля окупантів. Продовжимо?
Сімейна пара, поетеса та колишній злочинець, багатодітна мама Олена Некроткова (Шелестенко) та її чоловік Геннадій. Геннадій Шелестенко займався боксом, видсідів за спробу пограбування банку, має декілька травм голови, навіть пережив кому. Олена та Геннадій познайомились саме на вечорі російської поезії у Херсоні. Багатодітна невисока білявка Олена одразу сподобалась довгоногому лисому Геннадію, який в силу деяких інтимних причин не може мати дітей взагалі. Вони стали жити разом.
І невдовзі вони назвали себе редакцією газети “Херсонский Вестник NEW”, вкравши назву у зарєстрованого ЗМІ Херсонської міської ради, ліквідованого у 2015 році. Гроші на роботу редакції “Херсонский Вестник NEW” та періодичний випуск газети в мирний час давав, за словами Некротковой та Шелестенка, місцевий багаторічний депутат Херсонської міської ради від “Партії регіонів” та “Опозиційного блоку”, підприємець Дмитро Олександрович Больбот. Його племінник Антон Сергійович Хмаро зміг пройти в депутати 2020 року, а от Больботу не пощастило і він повернувся до звичних йому справ з управління ринковим містечком та об’єктами нерухомості в мікрорайоні “Шуменський”. Контроль над ринковим містечком Больботу вдалось отримати у “золоті 90-ті”. Звідти і більшість його статків. Після окупації Херсона ринки продовжили працювати, а Больбот продовжив збирати гроші, але вже, вочевидь, в рублях. Больбот — яскравий представник херсонського криміналітету, який пішов у структури влади, ставши депутатом.
Наразі від газети залишилась лише Facebook-сторінка “Херсонський вiсник new”, на якій розміщуються матеріали російською мовою пропагандистського характеру, видання так і не зареєстроване, сайт відключений за несплату, а журналістське посвідчення членів Національної спілки журналістів України, яке Шелестенки отримали через Одеську організацію і після цього намагались видати ще з десяток посвідчень своїм знайомим, в тому числі депутатам Херсонської міської ради (бо з посвідченням журналіста в мирний час простіше оформити дозвіл на пістолет з резиновими кулями) — анульоване зі скандалом після того, як Геннадій Шелестенко офіційно почав співпрацювати з російськими окупантами, розміщуючи статті для сайтів на кшталт російського “Политнавигатора”. Шелестенко вже отримав заочну підозру у державній зраді. А його дружина отримала сторінку на сайті “Миротворець”.
Оленою Некротковою та Геннадієм Шелестенком в Херсоні відкрито представництво окупантського “Союза Журналістов Россіі” (СЖР). Тож тепер їм не потрібні прострочені посвідчення НСЖУ чи саморобні посвідчення журналістів “Херсонський вісник new”, типу такого, яке вони видали свого часу депутату Херсонської міської ради Іллі Карамалікову на додачу до посвідчення НСЖУ.
Ілля Карамаліков був влітку затриманий СБУ при виїзді на підконтрольну українську територію і лише нещодавно зміг, завдяки старанній роботі свого адвоката Михайла Величка, вийти з СІЗО під домашній арешт. Ілля при затриманні мав при собі посвідчення журналіста “Херсонський вісник new”, а також паспорт громадянина іншої держави. Карамаліков був доправлений до міста Кропивницький, де після допиту як підозрюваний та відповідної санкції слідчого судді був поміщеній в слідчий ізолятор на 60 діб. Карамалікова підозрюють за статтею 111 Кримінального кодексу України “Державна зрада”.
В березні 2022 року Карамаліков організував в Херсоні так звану “народну міліцію”, яка за його словами функціонувала як підрозділ КП “Муніципальна варта” і патрулювала місто Херсон, захищаючи від мародерів. При цьому місто Херсон під час комендантської години і вдень повністю контролювався російськими військовими. Про ефективність роботи “народної міліції” Карамалікова може свідчити той факт, що сам Карамаліков повідомляв про пограбування невідомими у формі російських військових волонтерського центру в приміщенні його “нічного клубу” “Amigo” в мікрорайоні “Корабел” (Корабельний район міста Херсон). За даними аналітичної системи YouControl Ілля Карамаліков зареєстрував декілька приватних підприємств з ліцензією на торгівлю алкоголем та тютюновими виборами, а також є пастором релігійної громади та очільником благодійного фонду. Свого часу Карамаліков, власник кількох розважальних закладів, створив релігійну організацію, аби платити за електроенергію за пільговим тарифом. На жаль для нього, “Херсонобленерго” виявилось не настільки віруючою чи довірливою організацією. Справа Карамалікова щодо державної зради продовжує розглядатись в суді. На початку 90-х, за його ж словами, Ілля Карамаліков мав проблеми із законом, пов’язані із валютними операціями.
Павло ІванОв, організатор “Херсонського Дворянського Зібрання”, колишній поет, який тепер називає себе “Павел Игоревич Ива́нов-Остосла́вский – предводитель Дворянского Собрания Херсонской Губернии, муж светлейшей княжны Марии Сергеевны Волконской (Ива́новой-Остосла́вской)”, остаточно з’їхав з глузду. Психічне здоров’я у людини, вочевидь, підірване ще більше, ніж в Олени Некротковой, яка себе іменувала “княжна” в одному з профілів на Facebook. Павло Ігорович веде блог від імені “Дворянського Зібрання Херсонської Губернії”, в якому після російського вторгнення викладає символи агресорів “Z V”, розпорядження про присвоєння звань собі, своїй дружині та її матері і тому подібне. Також ІвАнов-ОстослАвський викладає свої параноїдально-шизофренічні марення про українську державність та територіальну цілісність, про жидо-бандерівців, які намагаються щось у нього вкрасти. Рано чи пізно на нього звернуть увагу і навіть видадуть заочну підозру, як Стремоусову.
Один з останніх “наказів” в блозі Павла Ігоровича Іванова оповідає про те, що його дружина буде налагоджувати зв’язки з “Русским Дворянским Собранием” (Російським Дворянським Зібранням). Не нагадує налагодження зв’язків поетеси та журналістки Олени Шелестенко зі Спілкою Журналістів Росії?
Павла можна вважати класичним “міським божевільним”, який при цьому намагається досягти статусу (“дворянин”, “керівник”) за будь-яку ціну, хоча при цьому не сприймає адекватно реальність і робить нелогічні кроки: заводить декілька акаунтів в соцмережах, намагається писати листи до редакцій ЗМІ, звертається до організацій інших країн і т.п.
Реальність полягає в тому, що вже найближчим часом Херсонщину буде звільнено і всіх колаборантів, членів їх сімей та родичів, чекатимуть допити про подробиці того, як вони співпрацювали з російськими окупантами, хто з представників правоохоронних органів всі ці роки прикривав і фінансував їх діяльність, кому вони підпорядковувались в Україні і в Російській Федерації і де ці люди зараз, на яких посадах. А після допитів слідуватиме невідворотне покарання згідно діючого українського законодавства, яке в деяких випадках передбачає аж до довічного ув’язнення з конфіскацією всього майна.
Звісно, в одному матеріалі переглянути історії всіх колаборантів неможливо, тому цю важливу тему буде продовжено найближчим часом. Якщо ви маєте інформацію про колаборантів або агентів впливу, зверніться до правоохоронців, а якщо хочете зберегти анонімність або не довіряєте представникам поліції, прокуратури та спецслужб — напишіть до редакції: kherson.media@proton.me Вашу інформацію опрацюють і по-можливості перевірять. Анонімність джерел гарантуємо відповідно до законодавства України.